Тюлень Ведделла
| Тюлень Ведделла | |
|---|---|
1.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Клада: | Pinnipediformes |
| Клада: | Ластоногі (Pinnipedia) |
| Родина: | Тюленеві (Phocidae) |
| Підродина: | Monachinae |
| Триба: | Lobodontini |
| Рід: | Leptonychotes Gill, 1872 |
| Вид: | Тюлень Ведделла (L. weddellii)
|
| Біноміальна назва | |
| Leptonychotes weddellii | |
| |
Тюлень Ведделла[1], тюлень Уедделла[2][3] (Leptonychotes weddellii) — монотипний вид тварин родини Тюленевих (Phocidae), єдиний сучасний вид роду Leptonychotes. Відносно добре поширені на узбережжі Антарктиди.
Латинська назва Leptonychotes складається зі слів: грец. λεπτός — худий, тонкий; грец. ὄνυξ — кігті, нігті; лат. otes — вказує на володіння.
Вид названий на честь британського капітана Джеймса Ведделла, який першим помітив цих тварин і задокументував їх у 1820-х[4].
Забарвлення різне, але частіше верх голубувато-чорний з білими смужками і плямами, низ сірий з білими смужками. Голова відносно мала, писок дуже короткий, очі та ікла відносно великі.
Дорослі самці досягають 2,9 м в довжину, а самиці досягають 3,3 м. Дорослі самці важать від 400 до 450 кг, самиці, трохи важчі. Новонароджені близько 1,5 м в довжину і в середньому важать 29 кг.
Самиці стають статевозрілими в 3-6 років, самці — в 7-8 років. Репродуктивна поведінка відбувається під водою. Досить часто самиця кусає самця за шию під час спаровування. Вагітність триває 11 місяців, в тому числі затримки імплантації 2 місяці. Тривалість життя приблизно 25 років. Цуцики народжуються з вересня по листопад і доглядаються сім-вісім тижнів. Зазвичай народжується одне щеня.
Основна здобич — переважно риби родини Нототенієві (зокрема, улюблений харч — кликач антарктичний, Dissostichus mawsoni), головоногі молюски та криль[5].
Хижаками є косатка і морський леопард.
Leptonychotes weddellii — хороші пірнальники, які можуть досягати глибини понад 600 м, з тривалістю занурення принаймні 82 хвилини.
Вони не мігрують, а локальні переміщення викликані змінами в льодових умовах. Підводне плавання відбувається під природними тріщинами льоду або під областями, де лід є досить тонким. Підводна активність в основному нічна. Вони плавають зі швидкістю приблизно від 5 до 7 вузлів (9—13 км/год), використовуючи передні й задні ласти.
- Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 874. — ISBN 0801857899. (англ.)
- Дикий І. В. Особливості живлення антарктичних видів тюленів у районі архіпелагу Аргентинські острови // Український антарктичний журнал. — 2009. — № 8. — С. 302—310.
- Bayi, O. 2000. «Leptonychotes weddellii» (On-line), Animal Diversity Web (англ.)
- ↑ Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 159.
- ↑ Дикий, І. В.; Дронговська, M. О. Добові та сезонні міграції тюленів Уедделла (Leptonychotes weddelli) в районі архіпелагу Аргентинські острови (західна Антарктика) // Український антарктичний журнал. — 2015. — № 14. — С. 158–162.
- ↑ Стрюков, О. О. Акантоцефали справжніх тюленів тихоокеанського сектора Антарктики // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук. — 2004.
- ↑ MarineBio Conservation Society. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
- ↑ Дикий І. В. Особливості живлення антарктичних видів тюленів у районі архіпелагу Аргентинські острови // Український антарктичний журнал. — 2009. — № 8. — С. 302—310.
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |